24 березня відбулася експертна дискусія «Молочний експорт України у 2026 році: від адаптації до масштабування на ринку ЄС» — захід, що об’єднав провідних аналітиків, експертів та представників бізнесу для обговорення стратегічних перспектив українського молочного сектору на міжнародних ринках.
Дискусія зосередилась на стратегіях зміцнення позицій українських молочних виробників за кордоном і стала ключовою платформою для осмислення переходу галузі від стабілізації до системного масштабування — з особливим акцентом на ринок Європейського Союзу.
Ірина Висоцька, модераторка, заступниця місцевого керівника, координаторка компонента «Молочний сектор» швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), під час відкриття заходу окреслила головну мету серії експертних дискусій — підтримку та просування експорту української молочної продукції в умовах війни, диверсифікацію можливостей для виробників і адаптацію до змін ринкових балансів.
Спікерка зазначила, що повномасштабне вторгнення суттєво змінило молочний ринок з огляду на демографічні зрушення, однак виробництво сировини поступово відновлюється і зростає, через що галузь має активніше орієнтуватися на зовнішні ринки. 2025 рік ознаменувався різким стрибком експорту — як у фізичних обсягах, так і у вартості, а ринки ЄС відіграли в цьому критично важливу роль.
Головною темою дискусії Ірина Висоцька визначила стратегічний перехід молочного сектору від відновлення й адаптації до повноцінного масштабування на ринку Євросоюзу.
«Метою наших заходів є диверсифікація експортних можливостей для українських виробників молочної продукції в умовах війни та зміни молочних балансів. Українські експортери переходять від етапу адаптації до масштабування присутності на європейському ринку», – зазначила вона.
У продовженні вступної частини Андрій Талама, директор Офісу з розвитку підприємництва та експорту, окреслив стратегічні пріоритети для учасників дискусії. На його думку, ефективна робота на зовнішніх ринках базується на трьох ключових аспектах: глибокій аналітиці, розумінні трендів та системній підготовці бізнесу.
2025 рік був роком адаптації — бізнес освоїв правила ЄС, перебудовував логістику й підтверджував стандарти. 2026-й — це рік масштабування: перехід від разових відвантажень до системної присутності на європейських ринках. Стратегічний акцент — не просто експорт сировини, а відкриття нових країн із пропозицією якісного готового продукту.
«Зараз ми розглядаємо 2026 рік як час для масштабування. При цьому важливо переходити від разових відвантажень до системної роботи на ринках Європи», – зазначив директор Офісу з розвитку підприємництва та експорту, Андрій Талама.
Під час дискусії була презентована аналітика за 2025 рік, оновлені умови доступу до ринку ЄС, особливості чеського ринку, а також озвучені основні умови та етапи підготовка до міжнародної виставки SIAL у Парижі.
«Результати такої дискусії повинні надати всім нам чіткі орієнтири для прийняття рішень та мінімізації ризиків», – підсумував Андрій Талама.
Аналітика ринку та прогнози
Максим Фастєєв, партнер проєктів Інфагро, радник комітету з євроінтеграції Спілки молочних підприємств України, представив аналітичний огляд стану і перспектив українського молочного експорту. За його словами, 2025 рік став історичним для сектору — обсяги експорту в грошовому еквіваленті сягнули максимуму за останні 10 років.
У 2025 році Україна наростила молочний експорт майже на 20% — до приблизно 700 000 тонн у еквіваленті сирого молока, а чистий торговельний баланс сягнув 300 000 тонн у молочному еквіваленті та понад 100 млн доларів у грошовому вираженні.
Водночас у другому півріччі ЄС втратив статус ключового ринку — через повернення до квотування та різке падіння світових цін на масло. При цьому квоти на масло так і не були вичерпані — головним обмежувальним чинником стала саме цінова волатильність. Причиною обвалу цін стало одночасне нарощування виробництва молока в ЄС, США, Аргентині та Океанії — сукупно плюс 5–8% обсягу сировини на світовий ринок.
На тлі падіння цін на біржові товари зросли продажі продукції з доданою вартістю — фасованого масла та свіжих сирів, переважно через приватні торгові марки в Німеччині; аналогічна тенденція спостерігалася і в сегменті згущеного молока, де частка приватних марок сягнула 35%, що дозволило перевищити показники 2021 року. Примітно, що поставки молочною продукції з вищою доданою вартістю до ЄС склали приблизно 52 млн доларів (31% від усього молочного експорту), що в реальних обсягах означає зростання на 76% порівняно з 2024 роком.
Серед нових перспективних напрямків вирізняється Чехія: у 2025 році вона імпортувала 135 000 тонн сирів, 30 000 тонн масла та понад 8 000 тонн сухого молока — зростання у 4,2 раза порівняно з 3 800 тонн у 2023 році.
У 2026 році тиск на сектор посилюється: спотові ціни на молоко в Європі не можуть вийти за 15 євроцентів починаючи з Різдва, тоді як у США ціни на сухе молоко вже другий тиждень поспіль перевищують ціни на масло — через глобальний попит на протеїни. Відповіддю мають стати диверсифікація ринків збуту та нарощування частки товарів з доданою вартістю.
«Експортери мають реагувати на всі ці швидкі зміни оперативно і слідкувати за інформацією — і за геополітикою, і за логістикою, і за цінами в регіонах», – зазначив Максим Фастєєв.
З деталями презентації Infagro можна ознайомитися за посиланням
Бюлетень «Тренди експорту української молочної продукції у 2025 році», підготовлений агентством «Інфагро» в межах серії експертних зустрічей щодо підтримки експорту в умовах війни, доступний за посиланням
Регуляторні вимоги ЄС: масштабування у нових умовах
Галина Перепелиця, залучена консультантка QFTP, сертифікована консультантка з питань експорту до ЄС, технічного регулювання та доступу до закордонних ринків, зупинилася на ключових регуляторних умовах, що визначають можливості масштабування на ринку ЄС у 2026 році. Сектор, за її словами, завершує етап первинної адаптації та переходить до стратегічного розширення присутності.
«Ми вже не просто «стукаємо у двері» Європи — ми заходимо всередину, і тепер маємо грати за правилами, які стають дедалі суворішими в питаннях екології та простежуваності», – зазначила вона.
Після підписання у жовтні змін до Угоди про асоціацію умови торгівлі з ЄС зафіксовані до 2028 року. Йогурт і маслянка ввозяться без мита, натомість для сухого молока встановлено квоту 15 000 тонн на рік, для вершкового масла — 7 000 тонн. Щоб скористатися квотою, імпортер у ЄС має підтвердити досвід торгівлі щонайменше за два роки та сплатити гарантію 35 євро за кожні 100 кг товару. Тому ще до підписання контракту експортерам варто перевіряти, чи спроможний покупець отримати ліцензію. Основні квоти на молочну продукцію (молоко, сухе молоко, вершкове масло) адмініструються через систему імпортних ліцензій AGRIM. Річні обсяги цих квот розподіляються на два підперіоди: з 1 січня по 30 червня та з 1 липня по 31 грудня.
З 2026 року підтвердження українського походження стало простішим і уніфікованим. Також варто врахувати, що з 12 серпня 2026 року набуває чинності новий регламент ЄС щодо пакування — певні типи пакувальних матеріалів для харчових продуктів будуть заборонені. Конкурентоспроможність на ринку ЄС визначається не лише ціною, а й унікальними якісними характеристиками та чіткою логістичною готовністю, що відповідає вимогам до термінів придатності свіжої молочної категорії.
«Масштабування у 2026 році — це не лише про тонни продукції, а про здатність українського бренду стати зрозумілим і надійним для європейського споживача на полиці супермаркету», – додала Галина Перепелиця.
Презентація «Правила доступу до ринку ЄС 2026: нові вимоги для молочного сектору» доступна за посиланням.
Детальніше про вимоги до молочної продукції на ринку ЄС читайте на порталі Дія.Бізнес за посиланням.
Огляд ринку Чехії
Ольга Гвоздьова, радниця ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», представила дослідження ринку молочної продукції Чехії. Країна налічує близько 11 млн жителів, а категорія «молоко, сир та яйця» посідає друге місце у витратах домогосподарств після м’яса: середні річні витрати на цю категорію складають близько 830 доларів США. Україна вже закріпилась на ринку: у 2025 році поставки згущеного молока та вершків сягнули близько 1 млн доларів, і країна увійшла до топ-постачальників у цій категорії. Основні конкуренти — Польща, Німеччина, Словаччина та Нідерланди.
Масло. Чеські споживачі дедалі частіше відмовляються від маргарину та спредів на користь вершкового масла. Ринок зростатиме у грошовому вираженні на 3,7% щорічно впродовж наступних 5 років, у натуральному — на 1,3%. Лідер сегменту — місцева компанія Madeta з часткою 15%, приватні торгові марки займають понад 18%. Гіпермаркети залишаються провідним каналом збуту, однак їхня частка поступово знижується на користь дискаунтерів, які наближаються до третини продажів.
Сири. Найбільші й найперспективніші сегменти — твердий і м’який сир, обидва зростатимуть як у натуральному, так і у грошовому вираженні. Попит формується у двох нішах одночасно: преміальні натуральні сири за зразком Західної Європи та цінові позиції під приватними марками, частка яких у м’яких сирах вже досягла 31%. Серед ключових трендів — високобілкові продукти та функціональні характеристики, зокрема низький вміст лактози.
Йогурти та кисломолочні продукти. «Заходити з йогуртами зараз — дуже непогана стратегія на цей ринок», – вважає Ольга Гвоздьова.
Це єдиний сегмент, де всі категорії зростають одночасно — і в натуральному, і у грошовому вираженні. Ароматизовані та питні йогурти прогнозовано зростатимуть на понад 2% щорічно впродовж наступних 5 років. Лідер сегменту — місцевий бренд Olma з часткою 16% у йогуртах, private label займає 25%. Гіпермаркети охоплюють близько 40% продажів, але поступово втрачають позиції на користь дискаунтерів та супермаркетів.
Дослідження ринку молочної продукції Чехії доступне за посиланням
Регуляторні особливості та вихід на ринок в Чехії
У другій частині виступу Галина Перепелиця зосередилась на практичних аспектах виходу на ринок Чехії; він відкритий, однак потрапити туди — завдання не з простих.
З 1 січня 2027 року набувають чинності нові правила маркування молочних продуктів: зокрема, в Чехії визнаються лише три категорії жирності молока — тому виробники з нестандартними показниками мусять адаптувати продукт ще до виходу на ринок. Для першого кроку рекомендовано обирати менші регіональні мережі, а не великі міжнародні: вимоги останніх надзвичайно суворі — штрафи за запізнення доставки навіть на кілька годин, лістингові внески або фінансування промоактивностей за власний бюджет. Більшість мереж вимагають, щоб на момент потрапляння товару на полицю залишалось не менше 70% терміну придатності — це необхідно враховувати ще на етапі планування логістики.
«Доступ до ринку Чехії — це легко, тому що немає бар’єрів, які забороняють. А от отримати доступ до полиці — це проходження всіх процедур, які є», – зазначила Галина Перепелиця.
Практичний довідник «Доступ до ринку Чехії: регуляторні вимоги та практичні аспекти відповідності» доступний за посиланням.
Гайд «Експорт молочної продукції до Чехії (Чеської Республіки)» доступний за посиланням.
Підготовка до міжнародних заходів. Виставка SIAL
У 2026 році Офіс з розвитку підприємництва та експортуорганізовує колективний стенд на міжнародній виставці SIAL у Парижі в жовтні. За словами Олексія Грушевського, заступника директора ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», участь у таких заходах є найефективнішим інструментом пошуку покупців і водночас можливістю заявити міжнародній спільноті, що українські виробники продовжують працювати та експортувати попри воєнні виклики. Реєстрація на участь у стенді відкрита до 31 березня.
Підготовка до масштабних виставок — це тривалий процес, що виходить далеко за межі логістики: він передбачає заздалегідь напрацьовану базу потенційних партнерів і готовність до реальних переговорів. Офіс бере на себе організаційну частину, допомагаючи виробникам мінімізувати витрати й ризики. Також підтримку в організації національного стенду в молочному павільйоні виставки SIAL надає Швейцарії в межах швейцарсько-української програми QFTP. Серед ключових критеріїв відбору — реєстрація підприємства в Україні, готовність до експорту (наявність англомовних матеріалів та представника), відсутність юридичних зв’язків із Росією та Білоруссю, статус малого або середнього бізнесу (до 250 працівників). Перевага надається компаніям із різноманітним асортиментом продукції з доданою вартістю — щоб стенд максимально повно представив потенціал українського молочного сектору.
«Ми хотіли б представити весь потенціал українського молочного сектору, тому при відборі дивимось на асортимент, щоб у компаній були різні продукти», – зазначив Олексій Грушевський.
Набір компаній молочного сектору на SIAL Paris 2026
Довідково
Захід організовано Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом «Дія.Бізнес» та аналітичним агентством «Інфагро» за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві з SAFOSO AG (Швейцарія).