1 червня 2022 року у Всесвітній день молока відбувся другий захід із серії експертних дискусій з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни на тему «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

Учасники заходу мали змогу долучитися до обговорення логістичних питань спільно з ключовими спікерами, а саме: 

Василя Вінтоняка, директора аналітичного агенства ІНФАГРО; 

Юрія Васькова, заступника Міністра інфраструктури України; 

Валерія Ткачова, заступника директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»;

Михайла Соколова, радника Міністра аграрної політики та продовольства України; 

Юрія Шевчука, директора з розвитку молочного бізнесу, Olam Food Ingredients Ukraine.

Так, під час експертної дискусії було представлено динаміку розвитку та географію українського молочного експорту, проблеми і напрацьовані механізми логістичних шляхів експорту української молочної продукції, а також очікування від держави зі сторони експортерів та трейдерів. 

За словами Василя Вінтоняка, війна росії проти України розпочата не 24 лютого 2022 року, а ще в 2014 році. До початку російської військової агресії час від часу відбувались також «сирні» торговельні війни. Але все одно у 2013 році найбільшу частку українського експорту займали сир та сирний продукт, який тоді ще поставлявся в рф. Після 2014 року, в результаті розриву торговельних відносин з росією та формуванні надлишку молока, в пріоритеті експорту стали вершкове масло, сухе знежирене молоко та казеїн. Зараз найбільш привабливими для експорту молочної продукції є країни Європи, адже логістика відбувається звичайними вантажними автомобілями. Продажі до таких країн Азії, як Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Грузія, Азербайджан будуть скорочуватися внаслідок складної та дорогої логістики.

Юрій Васьков додав, що з початку повномасштабного вторгнення росії повністю змінилися експортні та імпортні шляхи доставки товарів. Міністерство інфраструктури України пропонує три канали експорту: 

  1. порти річки Дунай (в мм. Ізмаїл, Рені, Кілія); 
  2. кордони з 5-ма державами (Румунія, Молдова, Словаччина, Угорщина, Польща); 
  3. перевезення залізничним та автомобільним транспортом.

Станом на травень 2022 року, нові логістичні шляхи дозволяють вивезти тільки 20-25% від загального експорту з України. 

У своїй промові Валерій Ткачов зосередився на перевезенях АТ «Укрзалізниця», які зараз здійснюються загалом до 13 західних прикордонних пропускних пунктів для подальшого експорту, а не до морських портів, як це було до повномасштабного вторгнення. Станом на сьогодні, Укрзалізниця використовує свій потенціал не на всю потужність через такі причини: 

  1. Технічна: через різницю у ширині залізничних колій в Європі та Україні відбувається перегрузка товару в європейські вагони. В результаті, існує недостатньо оперативна розвантажувальна можливість на кордонах. Крім цього варто визнати, що суттєвим обмеженням є брак вагонів у країн-партнерів.
  2. Бюрократична / організаційна: відбувається прикордонний та митний контроль, як на території України, так і на територіях країн Європи.

Згідно зі статистикою, товари молочної галузі перевозилися Укрзалізницею не у великих обсягах. До прикладу, в 2021 році тільки 49 вагонів здійснили перевезення товарів молочної галузі, а у 2022 році наразі всього 3. 

Михайло Соколов підтримав своїх колег та зазначив, що Україна намагається експортувати обсяг товарів, який перевищує пропускну здатність. Щоб хоча б деякі товари змогли бути експортовані швидше, доводиться робити пріоритезації товарів. Такими є товари з високою доданою вартістю та ціною, що має бути вигідним кроком для економіки України. 

В свою чергу, Юрій Шевчук озвучив очікування трейдерів / експортерів від держави: 

держава має опрацювати механізми державних гарантій або виділення коштів від державних банків під акредитацію покупців; 

лобіювання інтересів українських виробників молочної продукції на ключових ринках країн-імпортерів.

Було запрошено до слова Арсена Дідура, виконавчого директора «Спілки молочних підприємств України». Він зауважив, що прогнозованими показниками виробництва молока в Україні на 2022 рік є 7,5 млн. тонн, з яких в еквіваленті 600 тис. тонн може бути експортовано. На думку представників бізнес-об’єднання, актуальними експортними позиціями будуть: сухе знежирене молоко, молочна сироватка, сухе незбиране молоко, згущене молоко, казеїн, масло вершкове. Молочна галузь може опинитися поза пріоритетом для експорту, адже у фокусі є експорт зерна для мінімізування голоду в світі.  Як держава може допомогти молочній галузі? 

  • Розгрузити експортну логістику за рахунок рішення держави тимчасово спростити механізми доступу на європейський ринок підприємств, які не мають євро-ветеринарних дозволів. 
  • Для збільшення продажів на внутрішньому ринку треба здійснити аналіз продуктів, які входят у критичний імпорт. 

З матеріалами другої експертної дискусії, серед яких презентації спікерів, аналітичний бюлетень та записом заходу можна ознайомитись за посиланням.

Крім цього, запрошуємо приєднатися до наступної експертної дискусії на тему: «Можливості для українських експортерів на ринках ЄС та світу», яка відбудеться 15 червня. Стежте, будь ласка, за анонсами подій на сайті аналітичного агентства ІНФАГРО та державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту». 

__________________

Даний захід проводиться спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), www.qftp.org

Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.