13 березня 2024 року відбувся вебінар, під час якого були презентовані основні результати запровадження Програми контролю сирого молока в Україні за останні п’ять років та обговорено подальші кроки щодо її реалізації у контексті майбутньої євроінтеграції.
Учасники вебінару наголосили на необхідності подальшої гармонізації українського законодавства з європейським для підвищення довіри до якості та безпечності молочної продукції як серед українських споживачів, так і закордонних партнерів.
«Початок перемовин щодо членства України в ЄС вимагає від нас не лише швидко адаптувати нормативну базу, але й забезпечити відповідність європейським стандартам і практиці. Це стосується і Програми контролю сирого молока. Створення національних референс-лабораторій (НРЛ) є ключовим аспектом успішної гармонізації законодавства”, – заявив Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук відзначив чіткий тренд підвищення якості сирого молока в Україні за 5 років реалізації Програми.
«Наразі ми напрацьовуємо пропозиції щодо внесення змін до постанови уряду для приведення у відповідність порядку уповноваження референс-лабораторій з метою наближення до вимог законодавства ЄС. Для об’єктивного вибору можливого кандидата/кандидатів до референс-лабораторії з якості молока в Україні Держпродспоживслужба розглядає оцінку уповноважених на дослідження зразків молока в межах Програми контролю сирого молока лабораторій, яка враховує як матеріально-технічну базу, наявність кваліфікованого персоналу, сталу практику, результати участі у міжлабораторних порівняльних випробуваннях тощо та рекомендації, надані робочою групою за підтримки експертів швейцарсько-української програми QFTP”, – сказав він.
Наразі є 7 уповноважених лабораторій Держпродспоживслужби, матеріально-технічна база яких дозволяє вже на сьогоднішній день проводити дослідження зразків сирого молока на показники, контроль яких регламентується законодавством, всіма рекомендованими методами, у тому числі референтними.
Карін Кнаппштейн, старша наукова співробітниця Федерального науково-долідного центру продовольства та харчових продуктів Інституту Макса Рубнера (Німеччина), проаналізувала законодавство ЄС щодо контролю сирого молока, основні регуляторні вимоги та стандарти для лабораторних практик.
«Законодавство ЄС визначає, що оператори ринку харчових продуктів та кормів на всіх етапах виробництва відповідальні за безпечність та простежуваність. Це передбачено в 5-ти регламентах ЄС. Національні референс-лабораторії працюють наразі щонайменше в 13 країнах ЄС», – додала експертка. За її словами, НРЛ в ЄС координують діяльність офіційних лабораторій, відповідають за гармонізацію методів лабораторного аналізу, навчання персоналу офіційних лабораторій проводять міжлабораторні випробування, інформують компетентні органів про результати тестування.
Паоло Дамінеллі, головний ветеринарний лікар відділу первинного виробництва Національного референс-центру якості коров’ячого молока Науково-дослідного інституту зоопрофілактики Ломбардії та Емілії-Романьї (Італія), поділився досвідом роботи Національного референс-центру якості коров’ячого молока. Центр проводить понад 7000 зразків молока на місяць та 1,5 млн досліджень на рік за різними показниками: залишки ветеринарних препаратів, кількість мікроорганізмів, соматичні клітини, жир, білок, лактоза, казеїн, точка замерзання, спори, афлатоксини, сечовина, гігієнічні показники, діагностика маститів тощо.
Ірина Висоцька, координаторка компонента «Молочний сектор» та Тетяна Гаркавенко, головна експерткакомпонента «Молочний сектор», QFTP, презентували ключові результати запровадження Програми контролю сирого молока в 2023 році з 5-річною динамікою.
«Програма продовжує розгортатися, обізнаність операторів ринку та відповідальність за якість та безпечність своєї продукції зростає. Від початку війни кількість зареєстрованих потужностей у «Молочному модулі» зросла у 2,1 раза, у тому числі за останній рік у 1,3 раза», – зазначила Тетяна Гаркавенко. За її словами, найбільш проблемним питанням залишається залучення до Програми дрібних виробників молока, які утримують до 50 корів, через вартість проведення досліджень та логістику.
Ірина Висоцька відзначила, що кількість досліджень за усіма показниками в Програмі контролю сирого молока у 2023 р. зросла на 62% порівняно з 2022 р. Це неймовірний результат, враховуючи обставини, який в тому числі став можливим завдяки зусиллям прифронтових областей. Втім якість молока не є гомогенною: 90% усіх результатів досліджень зразків молока на показник кількості соматичних клітин (індикатор здоров’я вимені) у 2023 р. повністю відповідають встановленим лімітам у ЄС (менше 400 000 клітин/мл), щодо рівня загального бактеріологічного забруднення (індикатор гігієни виробництва молока), то понад 50% результатів перевищують встановлені у ЄС допустимі рівні (100 000 КУО/мл), а лише 1,4% результатів дослідженьперевищують національні допустимі рівні (500 000 КУО/мл).
«Цей вебінар є важливою ініціативою, що об’єднує різних експертів та зацікавлені сторони, кожна з яких ділиться своїми унікальними поглядами та безцінним досвідом. Це невід’ємна частина нашого важливого діалогу про контроль сирого молока. Законодавство ЄС визначає важливу роль та відповідальність державних інституцій, включаючи референс-лабораторії ЄС та національні референс-лабораторії. Наша спільна мета – сприяти досягненню досконалості у сфері безпечності та якості молочних продуктів», – зазначив Борис Антунович, керівник проєкту EU4SaferFood.
Манон Шупперс, співдиректорка SAFOSO AG, додала, що було дуже цікаво проаналізувати досвід європейських країн щодо діяльності національних референс-лабораторій та центрів, порівняти системи їх фінансування та ефективність роботи. “Важливо наголосити, що попри різні підходи, кожна країна повинна мати свою систему, щоб допомогти лабораторіям бути упевненими, що вони мають однаковий доступ до інформації, знань щодо рівня якості молока. НРЛ є своєрідним центром експертизи, щоб ділитися знаннями з іншими лабораторіями в країні. В Україні все більше лабораторій долучаються до Програми контролю сирого молока, тому наступним кроком має стати рішення щодо того, як забезпечити цю експертизу серед лабораторій”, – резюмувала експертка.
