24 травня 2023 року відбулась третя експертна дискусія для молочної галузі, під час якої говорили про поточні можливості та перспективи експорту молочної продукції, а також окремі фінансові інструменти з підтримки виробників-експортерів.
Про перспективи відкриття нових ринків та поточні напрацювання Міністерства економіки України у рамках торговельних угод розповів Олександр Жемойда, директор департаменту торговельних угод та розвитку експорту Мінекономіки.
Пан Олександр зазначив, що основне завдання Міністерства на сьогодні полягає в забезпеченні рівних умов співпраці та торгівлі з іншими країнами, незалежно від характеру взаємодії – чи це переговори, комунікація або укладення угод. У цьому контексті було досягнуто кілька значних результатів.
Сьогодні, Україна має зону вільної торгівлі з Чорногорією. Також була укладена угода про вільну торгівлю з Македонією, яка знаходиться в процесі ратифікації та очікує на вступ у силу. З Ізраїлем діє режим найбільшого сприяння лише для окремих позицій молочної продукції, по окремим – існують також квоти, за межами яких або режим найбільшого сприяння, або зниження мита, а також нульове мито.. Схожий диференційований підхід також буде застосовуватись до нещодавно підписаної угоди з Туреччиною. Більш детально про преференційні торговельні угоди можна ознайомитися на сайті Мінекономіки.
Україна активно веде переговори з Арабськими Еміратами, очікується, що результати цих переговорів будуть дуже позитивними для експортерів молочної продукції з України. З Тунісом також тривають переговори, але наразі вони знаходяться на початковій стадії. Крім зазначених раніше досягнень, варто відзначити, що процедура підготовки до переговорів з Єгиптом і Йорданією вже завершена. Проте, ці країни ще не проявили повну готовність до переговорів та укладення угоди. Щодо Сербії, ймовірно, переговори триватимуть довго, оскільки ця країна єдиний балканський партнер, який не входить у наші угоди.
Для подальшої роботи Міністерство розглядає можливості співпраці з країнами північної Африки, країнами Середземномор’я, а також країнами Балканського регіону та Північної Америки. Україні було надано мандат на початок переговорів з країнами тихоокеанського партнерства, зокрема з Австралією, Канадою, Чилі, Японією, Малайзією, Мексикою, Новою Зеландією, Перу, Сінгапуром і В’єтнамом.
У своєму виступі радниця Офісу з розвитку підприємництва та експорту, Ольга Гвоздьова презентувала огляд ринку молочної продукції ЄС та перспективні ринки.
У 2022 році Україна експортувала молочну продукцію в 96 країн світу! Серед перспективних країн для нарощування українського експорту молочної продукції – Болгарія, Румунія та Велика Британія. Обсяг споживання молочної продукції в Болгарії у 2022 році досяг 1 062 млн дол США, Румунії – 2 303,7 млн дол США, а у Великій Британії – 21 221 млн дол США. Дізнайтеся більше про перспективні продукти для експорту в ці країни, тренди на ринку молочної продукції, а також головних гравців на обраних ринках в новому досліджені від аналітиків Офісу з розвитку підприємництва та експорту. Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням.
Як отримати дозвіл на експорт молочної продукції до ЄС та які кроки необхідно зробити для виходу на ринок Китаю презентував Дмитро Унгурян, начальник відділу обліку операторів ринку, ведення реєстрів управління державного контролю та обліку операторів ринку Держпродспоживслужби України.
Також, пан Дмитро зазначив, що станом на 24.05.2023 доступ українських підприємств на ринок Європейського Союзу з правом експорту мають 46 потужностей (44 оператора ринку, у тому числі 7 виробників морозива), до ринку Китайської Народної Республіки – 34 потужності, до ринку Великобританії – 29 потужностей.
У заході взяли участь і представники бізнесу – Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу, Olam Food Ingredients Ukraine.
За словами Юрія, для побудови українського бренду на міжнародних ринках товарів необхідно дотримуватись трьох основних принципів: якості, відповідності співвідношенню ціни та якості, а також регулярності поставок. На жаль, не всі українські виробники готові дотримуватись цих трьох основних правил.
Одна з основних причин, чому кінцеві споживачі в Азії чи на Близькому Сході не бажають співпрацювати з українською продукцією, полягає у нерегулярній якості. Часто в одній партії товарів на прикладі сухого молока у різних упаковках можна знайти товар з відповідною якістю та з незадовільною. Це дуже відштовхує потенційних партнерів, тому якість завжди повинна відповідати національним стандартам країни покупця та міжнародним стандартам.
Щодо ціни, то всі наші виробники бажають отримувати ціну, що відповідає європейському рівні, але сприйняття української продукції у світі таке, що від неї як правило очікують дисконт. Глибина знижки залежить від різних ситуації, але головним чинником є поточний стан ринку та його цін.
Також, учасники заходу дізнались про існуючі інструменти з підтримки та просування експорту від Офісу з розвитку підприємництва та експорту, а також Інструменти фінансової підтримки експортної діяльності бізнесу від Експортно-кредитного агентства, про які детально розповів Руслан Рохов, радник ПрАТ «Експортно-кредитне агентство».
Повний відеозапис заходу можна подивитись за цим посиланням.
Відзначаємо, що серія заходів проводиться вже другий рік поспіль.В цьому році заходи проведено з метою адаптації та трансформації експортних можливостей українських виробників молочної продукції в умовах війни та погіршення кон’юнктури світових ринків у 2023 році та покликані зібрати експортерів-виробників молочної галузі, представників національних та міжнародних галузевих бізнес-об’єднань, компаній-трейдерів, експертів та консультантів.
З результатами першої зустрічі можна ознайомитись за посиланням, з результатами другої можна ознайомитись за посиланням.
________________________
Серія заходів проводиться Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) в партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).
