Українська делегація ознайомилася з практикою Литовської Республіки у сферах контролю сирого молока, класифікації туш і забезпечення благополуччя тварин під час транспортування та забою. Навчальний візит відбувся 9–11 листопада 2026 року за підтримки проєкту Європейського Союзу EU4SaferFood та Швейцарії в межах діяльності Quality FOOD Trade Programme (QFTP).
Програма навчального візиту поєднала зустрічі з представниками Міністерства сільського господарства Литовської Республіки, Державної служби з питань харчових продуктів та ветеринарії (VMVT), профільних установ і галузевих організацій із практичними відвідуваннями підприємства з переробки м’яса, молочної ферми та лабораторії дослідження молока.
До складу української делегації увійшли представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держпродспоживслужби, Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, Спілки молочних підприємств України та Асоціації виробників молока.
Нормативне регулювання та інституційна організація
Першим пунктом програми стала зустріч у Міністерстві сільського господарства Литовської Республіки за участю заступника міністра Роландаса Тарашкявічюса. Учасники обговорили роль Міністерства у формуванні державної політики та впровадженні вимог ЄС у сферах молочного виробництва, класифікації туш і благополуччя тварин, а також розподіл повноважень між компетентними органами та профільними установами.
Окрему увагу було приділено нормативно-правовому регулюванню закупівлі сирого молока. Одним із ключових документів у цій сфері є Правила закупівлі молока, затверджені наказом Міністра сільського господарства Литовської Республіки. Документ розроблений з урахуванням положень Регламентів ЄС № 1308/2013 та № 853/2004 і встановлює комплексний порядок закупівлі молока, оцінювання його складу та якості, а також проведення розрахунків із виробниками.
Правила визначають вимоги до виробників і закупівельників, обов’язкове укладення письмових договорів між ними, процедури відбору, ідентифікації, зберігання та транспортування зразків, періодичність лабораторних досліджень і використання їхніх результатів під час формування закупівельної ціни. Показники складу молока враховуються під час розрахунку оплати, тоді як невідповідність встановленим вимогам щодо якості може спричиняти зниження закупівельної ціни або призупинення приймання молока. Також чітко розмежовано функції відповідальних установ: Центр сільськогосподарських даних при Міністерстві адмініструє інформаційну систему обліку молока (PAIS), а VMVT здійснює державний нагляд за дотриманням правил. Таким чином, нормативне регулювання охоплює не лише контроль безпечності та якості сировини, а й прозорість закупівельних відносин та відповідальність учасників ринку.
Контроль сирого молока: єдина система від виробника до покупця
У Литві діє централізована система контролю сирого коров’ячого молока, яке закуповується у виробників для подальшої переробки.
Центральна лабораторія Pieno Тyrimai забезпечує незалежне дослідження зразків, Центр сільськогосподарських даних відповідає за ведення даних про виробників, зареєстрованих покупців та обсяги закупленого молока.
Під час зустрічі з представниками Центру українська делегація детальніше ознайомилася з функціонуванням PAIS, механізмами подання та перевірки звітності, збору інформації про обсяги закупівель й закупівельні ціни. При такому звітуванню покупець обов’язково вказує інформацію про договір закупівлі молока. Окремо розглянули механізми оприлюднення статистичних даних та їх використання для моніторингу молочного ринку. Такий підхід сприяє прозорості ринку та забезпечує виробників, переробні підприємства й державні установи інформацією для прийняття обґрунтованих рішень.
Під час зустрічі з представниками Литовської асоціації молочної галузі Pieno centras та Сільськогосподарської палати Литовської Республіки обговорили практичне застосування правил закупівлі молока, формування ціни і знижок залежно від показників якості, а також врегулювання розбіжностей щодо відбору зразків і результатів лабораторних досліджень.
Лабораторія Pieno Tyrimai: понад 2,3 мільйона досліджень молока щороку
Ключовим практичним етапом вивчення литовської системи стала поїздка до центральної лабораторії дослідження молока Pieno Тyrimai в Каунасі.
Історія лабораторії розпочалася у 1993 році, коли її було створено для проведення досліджень молока в межах системи вдосконалення молочного стада (DHI, Dairy Herd Improvement). З 1997 року лабораторія також виконує дослідження для визначення оплати за молоко та контролю його безпечності. Лабораторія акредитована відповідно до міжнародного стандарту ISO/IEC 17025, що є важливою складовою забезпечення компетентності та неупередженості лабораторних досліджень. Фахівці лабораторії також беруть активну участь у міжнародній професійній співпраці, зокрема як асоційований член International Dairy Federation (IDF) та International Committee for Animal Recording (ICAR). Така участь сприяє обміну науково-технічним досвідом, долученню до міжнародних експертних дискусій, розробленню та вдосконаленню міжнародних стандартів і методичних підходів у сфері молочного виробництва, контролю якості молока та лабораторних досліджень.
Масштаб діяльності Pieno Тyrimai демонструють такі показники: 187 працівників, робота сім днів на тиждень, обслуговування близько 7 500 молочних фермерів та проведення приблизно 2,3 млн досліджень щороку.
Лабораторія виконує широкий спектр досліджень, які охоплюють кілька напрямів. Для контролю якості молока та визначення оплати виробникам – збірне молоко – аналізують вміст жиру, білка, лактози й сечовини, кількість соматичних клітин, загальну кількість мікроорганізмів, наявність інгібуючих речовин і температуру замерзання молока.
У межах програми DHI – в індивідуальних зразках молока від кожної корови -дослідження жиру, білка, лактози, сечовини та соматичних клітин допомагають фермерам відстежувати продуктивність і стан здоров’я тварин, оцінювати результати годівлі та ухвалювати управлінські рішення щодо розвитку господарств.
Окремий напрям становлять спеціалізовані комерційні дослідження. Зокрема, лабораторія проводить дослідження на виявлення збудників маститів та визначення їх чутливості до антибіотиків, визначення тільності, поживної цінності кормів і вмісту мінералів, сухої речовини, жирних кислот та лактоферину, ПЛР-дослідження, а також визначення мікотоксинів у кормах.
Таким чином, лабораторна інфраструктура обслуговує не лише потреби контролю безпечності та якості молока, а й забезпечує інформаційну основу для управління молочними господарствами та вдосконалення молочного стада.
Під час відвідування українські фахівці ознайомилися з основними завданнями лабораторії в межах уповноваження Міністерством на проведення досліджень зразків молока з метою визначення показників його складу та якості, на підставі яких закупівельники здійснюють оплату виробникам за продане молоко: організація збору зразків (маркування, ідентифікації, зберігання та транспортування, забезпечення тари й організацію графіків доставки), приймання і реєстрацію зразків (перевірка їх ідентифікації та цілісності), проведення лабораторних досліджень показників складу та якості сирого молока відповідно до визначеної періодичності (обов’язкових, додаткових і підтверджувальних), забезпечення достовірності результатів (застосування валідованих методів, внутрішнього контролю якості, участі в міжлабораторних порівняннях та підтримання акредитації відповідно до ISO/IEC 17025); обробка й оцінювання результатів, формування індивідуальних і зведених протоколів (включає розрахунок середніх та геометричних середніх значень показників), ведення електронних баз даних, забезпечення простежуваності зразків і результатів досліджень, а також інформаційного обміну з відповідними державними інформаційними системами, проведення системного аналізу результатів лабораторного контролю, підготовку річної звітності для компетентного органу та Міністерства, розроблення пропозицій щодо вдосконалення системи контролю якості сирого молока.
Для України цей досвід особливо актуальний у контексті розвитку системи дослідження сирого молока, посилення інституційної спроможності лабораторної мережі та створення референс-лабораторії з досліджень (випробувань) молока та молочних продуктів.
Відбір зразків і контроль якості починаються на фермі
Важливою частиною візиту стало практичне ознайомлення з організацією виробництва молока безпосередньо на молочній фермі в Падовінісі.
Учасники побачили, як організовано процеси доїння, зберігання та охолодження молока й забезпечення гігієнічних вимог. Навчений представник покупця молока здійснює відбір зразків. Таку ліцензію на відбір зразків надає компетентний орган VMVT. Покупець несе відповідальність за охолодження та зберігання зразків на своїй потужності до моменту їх забору транспортом лабораторії в межах узгоджених маршрутів.
Поєднання контролю на рівні господарства з централізованими лабораторними дослідженнями та доступом до результатів створює основу для об’єктивного оцінювання якості молока, своєчасного виявлення проблем і запровадження коригувальних заходів.
«Досвід Литви показує, що трансформація молочного сектору – це не лише укрупнення господарств і зростання ефективності виробництва. Це насамперед формування взаємопов’язаної системи, у якій ефективно працюють усі ланки: від фермера та молокопереробного підприємства до лабораторії, органу державного контролю й установ, що забезпечують облік та аналіз галузевих даних. Для України важливо не просто переймати окремі інструменти, а розвивати таку системну взаємодію, яка сприятиме підвищенню якості молока, прозорості ринку та конкурентоспроможності молочного сектору», – підсумовує результати навчального туру координаторка компонента «Молочний сектор» QFTP Ірина Висоцька.
Вивчення досвіду країн ЄС та його практичне використання є важливою складовою підтримки євроінтеграційних процесів, посилення інституційної спроможності та підвищення конкурентоспроможності українського молочного сектору.
Навчальний візит організовано за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин, фітосанітарії в Україні» (EU4SaferFood) та Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (Quality FOOD Trade Programme, QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).